Я вже не можу...

Анастасія

Я вже не можу пережити тої болі, Що ти залишив милий мій, мені. Чому ж ти пишеш мені, сонце??? Навіщо робиш боляче мені, після розлуки нашої гіркої. Вже не повернемо з тобою ті часи, коли ми разом могли бути, Коли не знали разом ми журби, Тоді, як відчували світ кохання.

2019-07-04 14:09:20

Інші вірші поета

Душевний сніг Час Ти так прекрасна, наче та весна... Біда...

Інші поети

Майже Янгол

@Polunitsyaa

Young Writer

@ZaraMehar

BON BON

@bon_bon_c0xu

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

1739

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9029