Біль
Ніхто, крім білих стін, не чув того плачу. Вона страждала гірко, але майже тихо... Стискалось ніжне серце, та режим "Мовчу" Вмикала знов, як тільки підкрадалось лихо. Лежала в ліжку квола, наче ембріон, Руками обійнявши ковдру і коліна. Не радував її дарований піон; У спогадах навік лишилася руїна. Ведмедик білий усміхався на столі І сонце весняне будило ранні квіти. А чорний пістолет з патроном у стволі В її слабких руках продовжував тремтіти. Котилася сльоза з гірського кришталю І серце на шматки від болю розривало. І в пам'яті сплило те лагідне "люблю", Та прожила любов відносно дуже мало. 16:58 14.03.2018
2018-03-14 15:48:03
10
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6337
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16622