Біль

Діана Панчук

Ніхто, крім білих стін, не чув того плачу. Вона страждала гірко, але майже тихо... Стискалось ніжне серце, та режим "Мовчу" Вмикала знов, як тільки підкрадалось лихо. Лежала в ліжку квола, наче ембріон, Руками обійнявши ковдру і коліна. Не радував її дарований піон; У спогадах навік лишилася руїна. Ведмедик білий усміхався на столі І сонце весняне будило ранні квіти. А чорний пістолет з патроном у стволі В її слабких руках продовжував тремтіти. Котилася сльоза з гірського кришталю І серце на шматки від болю розривало. І в пам'яті сплило те лагідне "люблю", Та прожила любов відносно дуже мало. 16:58 14.03.2018

2018-03-14 15:48:03

Інші вірші поета

"Хвороба" Погана ідея "В прольоті" Без правди

Інші поети

Світлана Корнійчук

@svitlana_korniychuk_ehci

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

найпухнастіший з котиків

@samiypuhliyizkotikov

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16469

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1837