Ілюзії
Я не хочу бути варіантом твоєї вибірки,
Я і є остаточність і категоричність вибору.
І як раптом зустрінеш мене у сутінках своїх спогадів,
Знай: пролечу сірою тінню біля тебе; мені ніколи.
Я втомилась чекати на диво, закрила очі,
Але в темряві відкрито глузує із мене смуток.
Мов метеликів сачком, я намагалась зловити щастя,
Та сама не вгледіла, як потрапила в ці тенета.
Доля часто жартує над моїми почуттями
І життя прикрашає не завжди приємними сюрпризами.
Мов сонце у хмарах, то з'являєшся, то зникаєш,
Залишаючи в серці біль і розбиті надії.
Вже як рік фантомним болем моя душа розривається,
Уламками розбитих надій поранившись.
Ти не здогадуєшся про пекучий грім тих емоцій,
Що щосили вдаряє по струнах тендітної душі.
Моє море щоразу сильніше хвилюється,
Ти з'явився, як шторм серед білої днини,
Наповнив мій світ дощами радості і захоплення
І пішов по-англійськи, залишивши велику інтригу.
А що буде далі, чи буде воно взагалі?
Хоча, я, напевно, в твоєму житті, черговий перехожий,
І в схемах чергових ілюзій зобразила собі
Ідеальних "Нас", яких і ніколи не буде...
00:24 07.03.2018
2018-03-12 14:56:16
3
1