"В прольоті"

Діана Панчук

Я розіб'юсь об хвилі у стрімкім польоті З обриву скель в холодну синю далечінь. В твоїй реальності лишаюся "в прольоті"; Для тебе не людина я, а сіра тінь. Ці почуття, мабуть, залишиш без уваги. Відвертий виклад слів приймеш за марний текст. Душа позбулася від того рівноваги І незалежно оголошує протест. Я не дивуюсь, що для тебе непотрібна. Таким, як я, кохання завжди каже "Ні". Чекати щастя скільки хочеш буду згідна, Поки не втону у печалі глибині. За що, скажи мені, дано твоє мовчання, Повільною отрутою мене вбива? Швидкий стрілець безпомилкового влучання, Навіки в пам'яті залишаться слова... Ці почуття в душі ніяк не можу вбити. Шампанських очей світло завжди в спогадах. Дозволь мені тебе таємно полюбити Й хоч іноді з'являтися у твоїх снах... 03:04 17.03.2018

2018-03-17 06:33:02

7

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12615

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3262