"В прольоті"
Я розіб'юсь об хвилі у стрімкім польоті З обриву скель в холодну синю далечінь. В твоїй реальності лишаюся "в прольоті"; Для тебе не людина я, а сіра тінь. Ці почуття, мабуть, залишиш без уваги. Відвертий виклад слів приймеш за марний текст. Душа позбулася від того рівноваги І незалежно оголошує протест. Я не дивуюсь, що для тебе непотрібна. Таким, як я, кохання завжди каже "Ні". Чекати щастя скільки хочеш буду згідна, Поки не втону у печалі глибині. За що, скажи мені, дано твоє мовчання, Повільною отрутою мене вбива? Швидкий стрілець безпомилкового влучання, Навіки в пам'яті залишаться слова... Ці почуття в душі ніяк не можу вбити. Шампанських очей світло завжди в спогадах. Дозволь мені тебе таємно полюбити Й хоч іноді з'являтися у твоїх снах... 03:04 17.03.2018
2018-03-17 06:33:02
7
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1910
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4838