Blue screen of Death
Begins... Today I wonder whomoved the high steeplesof my childhood, knowingthere's a twist at the endof the answer because the urgeto dig deeper is coded somewherecold within the folds of mypast lives. What other animalwould teach a computerto be a Buddhist, to design itselfright out of existence with this muchhubris? The sea somewherefeels gnarled but not here,not now. Enlightenment mightbe the only gift we couldever give. In our effort the brickswere set so carefully, we can't seethe source or shape of the light. Of course there's a candlethat doesn't burn out, but no oneknows how to light it.
2020-04-03 20:08:20
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
JENOVA JACKSON CHASE
This is good... But ya the space thing is a little messed up... You should give a little more space... It'll look better😁😁😁.
Відповісти
2020-04-04 11:29:23
1
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3672
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10936