Котик
А я недавно думала о нас ... О нас весёлых и влюбленных , О нас молодых и не скромных . Я думала о нас , О том , как вместе нам хорошо , О том , как вдруг потеряем друг друга И как никогда не сойдёмся мы вдруг . Я думала и думаю сейчас О твоих голубых глазах ; О твоих красивых и светлых волосах И о тебе конечно же снова . Я думаю о тебе и каждая моя мысль Только и говорит о любви , о чувствах . Мою голову ты задурманил , Ты задурманил её собой . Собой прекрасным и таким любящим , Ну и конечно же ревнивим как не знаю кто . Ты для меня не знаю кто , пока что только парень . Та и знаю я тебя не так давно и хорошо , Но уже хочется засыпать с тобою рядом . Так хочеться каждый день видеть твою улыбку , Которая так манит меня к тебе , Которая завораживает на слух , Которая делает мне настроение . И видеть тебя хоть 24/7 Ведь без тебя мне сложно и часа пробыть И я уже молчу о целом дне . Ты для меня как лучик солнца , А нет , не лучик . Ты как целая жизнь , но не жизнь . Ты для меня котик , Такой пушистый и хороший , Такой вредный и весёлый , Такой любимый и самый лучший , Такой , которого я люблю И никогда не отпущу .
2020-12-29 00:33:04
3
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4464
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10316