Втрачене королівство 2

Ганна Мельник

Над горами сонце світає, За морем далеким і лісом густим... А там королівство нас зустрічає, Полем занедбаним й містом пустим. Нема тут життя і люду немає, Тут сміху людського і плачу не чуть. Немає нічого на землях безкраїх Тільки вітри холоднії дмуть. Тепер тут панують злидні і хаос, Впав з престолу переможний вінець Королівство втратило силу і пафос, А ворон самотній віщує кінець. Тут тільки смерть гуляє по нетрях, Нікого впіймати не може. Повсюди розставила свої тенети Так, що сховатись не гоже. Декілька душ помітила смерть, Схотіла собі їх забрати Та все одразу пішло шкереберть: Не змогла вона їх впіймати. Облишила смерть ці душі невинні... Дала їм шанс на життя... Дозволила втілити мрії невпинні, Й відчути серця биття.

2024-03-13 19:12:20

1

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Олександр Кумирчик

Оце я розумію справжня пейзажна лірика. Ніяких розповідей від першого чи другого лиця, ніяких замудрених, перекручених слів. Чистий та послідовний опис подій. Просто та геніально. Мені подобається і я це збережу. Дякую

Відповісти

2024-03-23 02:04:18

Подобається

Ганна Мельник

Щиро дякую 💗, через такі коментарі є наснага писати далі)

Відповісти

2024-03-23 19:13:54

Подобається

Схожі вірші

Всі

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

47

11

3236

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

2715