Натока.
@_Natoka666_
Ласкаво прошу🍷
Вірші
Прекрасна
Роздягай мене очима, Моє тіло як храм, Але начебто воно не моє. Спостерігай. Я як червоне полотно, Але ти будеш до мене тягнутися, Як до промінчика світла. Збреши мені як без розуму від мене. Але ж ти правда без розуму від Мене? Моя душа порожня, як твій розум, Я твій кошмар. Але навіть із нього ти зробиш приємний сон. Келих з вином розіб'ється, Залишивши кривавий відтінок. У моїх руках ти маріонетка, Як і кожен інший. Але ти намагаєшся бути особливим, Обнаживши свою душу переді мною. Що ти відчуваєш коли Дивишся в мої очі наповнені Злістю? Мені подобається твій біль, Вона хвилює свідомість. Я вдосконалююсь твоєю Слабкістю переді мною. Твоє серце б'ється, а моє мертве. Гинь дивлячись на мене, Згадуючи мене. Ти не зможеш стерти мій погляд зі своєї голови, Я вже частина тебе. Ти вибрав свій шлях розклавши Частину себе на столі. Твої очі такі гарні... Твої зіниці стають ширшими, Там одна темрява, А поряд лише один холод, але не я.
6
0
254
...
Мій кисень немов отруєний, Німіє змучене тіло . Починаю зворотний відлік, Що мене чекає? Серед холоду та порожнечі Стань мені небом. Цей холод пронизує, Як гострим лезом, Немов я вже мертва. Але я відчуваю весь біль Ставший кайданами, Садинами на руках.
6
0
91
Почуття
Меланхолія забере мене із собою. Від мене не залишиться і сліду. Я розчинюся в ній, як колись у тобі. Мене занапастили мої почуття. Зламані почуття і думки. Залишся приємним спогадом, А не причиною для ненависті в Моєму нещасному житті. Залікуй мої рани,залікуй мою душу. Не дай мені потонути в потоці Згубних думок. Оброби кожен поріз, розцілуй мої руки. У мене більше нема сил себе лікувати. Де б я не була, я завжди самотня. Скрась мою непотрібну самотність. Віддай мені все своє кохання. Моя сила в болю та страху. Ця порожнеча всередині мене вб'є,як вбила минулу. Я можу без усіх, без мене не може ніхто, Але тільки я буду на краю безодні. Я просто хотіла, щоб мене любили, Більше, ніж своє життя. Обклади мою могилу трояндами, Кольору моєї крові.
9
4
87
Настав час відпустити
*** А я так хотіла бути з тобою, До тремтіння тіла. Думки про тебе роз'їдали Моє хрупке тіло. Настав час відпустити Залишок тебе. Мої почуття розбилися Як хвилі об крижані скелі. Ти був моїм киснем. Залишився шрамами На блідому змученому тілі. Ти порожнє місце в моїй Хворій душі. Я станцую з тобою вальс на прощання, І штовхну в прірву хворобливої тиші.
8
0
91
Я не здатна відчувати більше
*** Біль проникає у найлегші. Я не здатна відчувати більше. Мутні рядки, тремтячі руки, Вирви мені моє серце. Я скорочуся в тумані Тютюнового диму, Заплющу свої втомлені очі. І почувши крик лише сховаюсь Мовчки від болю. Поплутані думки перетворяться На безсоння. І кожен мій сон на кошмар. У темряві бачитиму лякаючі Образи, Які зводять з розуму подібно страшеному яду. І дивлячись у стелю проклинатиму Кожен прожитий день. Минуле стане моєю петлею, А я її полоненою.
7
2
73