Прекрасна
Роздягай мене очима, Моє тіло як храм, Але начебто воно не моє. Спостерігай. Я як червоне полотно, Але ти будеш до мене тягнутися, Як до промінчика світла. Збреши мені як без розуму від мене. Але ж ти правда без розуму від Мене? Моя душа порожня, як твій розум, Я твій кошмар. Але навіть із нього ти зробиш приємний сон. Келих з вином розіб'ється, Залишивши кривавий відтінок. У моїх руках ти маріонетка, Як і кожен інший. Але ти намагаєшся бути особливим, Обнаживши свою душу переді мною. Що ти відчуваєш коли Дивишся в мої очі наповнені Злістю? Мені подобається твій біль, Вона хвилює свідомість. Я вдосконалююсь твоєю Слабкістю переді мною. Твоє серце б'ється, а моє мертве. Гинь дивлячись на мене, Згадуючи мене. Ти не зможеш стерти мій погляд зі своєї голови, Я вже частина тебе. Ти вибрав свій шлях розклавши Частину себе на столі. Твої очі такі гарні... Твої зіниці стають ширшими, Там одна темрява, А поряд лише один холод, але не я.
2023-01-11 18:25:21
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1970
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1475