Прекрасна

Натока.

Роздягай мене очима, Моє тіло як храм, Але начебто воно не моє. Спостерігай. Я як червоне полотно, Але ти будеш до мене тягнутися, Як до промінчика світла. Збреши мені як без розуму від мене. Але ж ти правда без розуму від Мене? Моя душа порожня, як твій розум, Я твій кошмар. Але навіть із нього ти зробиш приємний сон. Келих з вином розіб'ється, Залишивши кривавий відтінок. У моїх руках ти маріонетка, Як і кожен інший. Але ти намагаєшся бути особливим, Обнаживши свою душу переді мною. Що ти відчуваєш коли Дивишся в мої очі наповнені Злістю? Мені подобається твій біль, Вона хвилює свідомість. Я вдосконалююсь твоєю Слабкістю переді мною. Твоє серце б'ється, а моє мертве. Гинь дивлячись на мене, Згадуючи мене. Ти не зможеш стерти мій погляд зі своєї голови, Я вже частина тебе. Ти вибрав свій шлях розклавши Частину себе на столі. Твої очі такі гарні... Твої зіниці стають ширшими, Там одна темрява, А поряд лише один холод, але не я.

2023-01-11 18:25:21

4

0

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1615

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4726