Я не здатна відчувати більше
Натока.
*** Біль проникає у найлегші. Я не здатна відчувати більше. Мутні рядки, тремтячі руки, Вирви мені моє серце. Я скорочуся в тумані Тютюнового диму, Заплющу свої втомлені очі. І почувши крик лише сховаюсь Мовчки від болю. Поплутані думки перетворяться На безсоння. І кожен мій сон на кошмар. У темряві бачитиму лякаючі Образи, Які зводять з розуму подібно страшеному яду. І дивлячись у стелю проклинатиму Кожен прожитий день. Минуле стане моєю петлею, А я її полоненою.
2022-10-23 08:40:09
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Файно написано. Мені подобається
Відповісти
2022-11-19 19:06:02
Подобається
Натока.
@Сандра Мей Знову дякую💋
Відповісти
2022-11-20 11:02:18
1
Інші вірші поета
Прекрасна Почуття ... Настав час відпустити
Інші поети
Vorozhka
@Vorozhka
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3311
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1916