الامَل المفقِود
نـُونِه
أمِل مع الهوَاء ينتِثر ،مثل التُراب يندهسَ ، كالقِمامة يُلقى ، ولا تنُفع عيونٍ بكَت عليهِ أن تحزَن الحِياة منِ اجلهُ..؟! لن تبكِ السماِء خَائبة ، فأمطِارها كنوَز وَمع أمِلك ظنونٍ لانهُ أملٍ مفٍقود أنت هو أملٍ مفقود انهِض لتِكلم النجوم أجعٍل من ذاتكَ أملٍ للبِشر كُن انتَ املهِم المفقِود
2018-08-24 22:24:03
13
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
زـٌو زـَي
لن استطيع أن اكون 😞
Відповісти
2018-08-24 22:25:53
2
نـُونِه
@زـٌو زـَي لما🤔
Відповісти
2018-08-24 22:27:30
1
زـٌو زـَي
@نـُونِه لأني دائماً منسيه
Відповісти
2018-08-24 22:28:25
2
Інші вірші поета
سِؤال الذِات أنا سَجين Death Tree
Інші поети
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1838
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1565