фантом

Лєна

після десятків недоспаних ночей, після порізів й депресивного стану перед собою я знов бачу образ цей, який щоразу мене вводить в оману на відстані витягнутої руки я відчуваю твій подих відразу і мене ніяк не покидають думки, що в паралельному світі ми разом забігали очі, за ними мурашки я відчуваю, що не маю вже сил тонка грань між "я хочу" і "важко" не прикладатиму я більше зусиль крок назустріч я крізь прірву роблю і вщент руйную мовчання роки добровільно знов лізу в ту саму ж петлю я біжу, ти відходиш - навпаки я із ляком дивлюсь в твої очі і шукаю в них шматочки надії мій крик розвіявся в тиші пророчій себе зібрати я знов не зумію стираю сльози я з лиця рукавом дивлюсь востаннє на твій силует зникаєш ти, а точніш - твій фантом, від нестачі тебе побічний ефект @_Salvatore_

2024-04-28 09:41:50

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4600

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

55

10

2472