люди щирі, коли п'яні
люди щирі, коли п'яні. сміються щиро, плачуть теж. наче в хвилини останні щирість їх не знає меж. я нап'юсь і сяду поруч, розкажу як я люблю. поцілую і власно́руч, себе навіки погублю. не пиши, молю, не треба. не телефонуй мені. щирість моя там, під небом залишилася на дні. і більше про мою любов тобі нічого не скажу́. але коли нап'юся знов, обов'язково прибіжу. @_Salvatore_
2020-12-03 13:16:22
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3470
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13289