20
Двадцятого я готовий отримати кулю у скроню. Тридцять третього згоден проститись с тобою. Кожен день я чую годинник тікає гучно "Тік-так" під мій пульс, дуже влучно. Я шукаю причини залишитись і не вертатись. Я шукаю, але не варто ні краплі старатись: Ти зарання зробила кожен мій крок за мене. І я тікаю від тебе, намагаючись втікти від себе. І я благаю на колінах не бігти за мною, проститись. І я не маю сили крижаною водою вмитись. Як не маю сил сказати тобі всі ці слова. Про кохання, про злість, про ревнощі. Голова Затріщала, потріскалась, стала сипучим піском. Я моральний каліка, але не разом з візком Похоронять мене. У саду цьому лиш сухостій І розірвані на шматки залишки моїх мрій.
2023-07-18 14:00:06
4
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2433
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13243