Раз в ніколи
Така любов буває раз в ніколи
Все дивувувся я її нутру
Твої слова - повзли крізь всі кордони
І випадали в осад у пітьму
І опадали листям жовтоцінним
По осені, по літу та весні
Ми разом в диклофосі тихо квітнем
І умиваємось у ртутній ми росі
Ми думаєм про сенси, але мало
Ми хочемо життя? Та мабуть ні
Ми вже давно суцільна рана
І вже давно забули, що на дні
Одні, закопані та заживо пришиті
До крові, що прилипла до землі
Ми ловимо метеликів, як миті
Аби вони не бавились в імлі
Я посміхаюсь, мені все байдуже
Окрім тебе, окрім твого тепла
Мені так пригорнутись треба дуже
До рідного, коханого чола
Така любов буває раз в ніколи
Бо я не вмію справді так любить
Під шкіру ти, мені тебе вкололи
І мабуть тільки так я зможу жить
2024-07-21 20:47:40
3
0