Раз в ніколи

Серафім

Така любов буває раз в ніколи Все дивувувся я її нутру Твої слова - повзли крізь всі кордони І випадали в осад у пітьму І опадали листям жовтоцінним По осені, по літу та весні Ми разом в диклофосі тихо квітнем І умиваємось у ртутній ми росі Ми думаєм про сенси, але мало Ми хочемо життя? Та мабуть ні Ми вже давно суцільна рана І вже давно забули, що на дні Одні, закопані та заживо пришиті До крові, що прилипла до землі Ми ловимо метеликів, як миті Аби вони не бавились в імлі Я посміхаюсь, мені все байдуже Окрім тебе, окрім твого тепла Мені так пригорнутись треба дуже До рідного, коханого чола Така любов буває раз в ніколи Бо я не вмію справді так любить Під шкіру ти, мені тебе вкололи І мабуть тільки так я зможу жить

2024-07-21 20:47:40

Інші вірші поета

Три зозулі з поклоном Щось про викохане З колисок Ти пішов (Яну) 1

Інші поети

hawaii_palmafa

@hawaii_palmafa

Клер-Кассиді Вільямс

@Kler_K_W

Сергій Яремчук

@sergey_yaremchuk28

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

15872

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4661