Ох ці поети
Ох ці поети, дурні створіння, на жаль
Кожне кохання своє оспівати властиві
Кожен не може пройти повз несамовитих краль
І не сказати їм компліменти, що здаються простими
Дивний люд ці поети, все пишуть свої вірші
Що забудуть вже завтра, для інших лишивши скарб
Я б віддав би тобі їх усі, кохана, усі
Як віддав би залишок сили зі своїх надр
Ох поети, щадіть ви коханих мужів і дам
І прокльони кидайте в слід всім колишнім
Поки кришка гробу не просвестить своє "бам"
Поки вам не зустрітись з дурненьким всевишнім
Кохайте своє теперішнє, бо таке воно
Цінніше ніж всі скарби цього згнившого світу
Заливаючи в горло бензин і холодне вино
Доля вам: чекати з грудей своїх квіту.
2024-07-21 20:25:07
1
2