Колючо-ріжучі
Серафім
Твоїми слідами маячить дорога туди, Де завершуються та ламаються материки Де земля прогинається від смутку й туги Де замість вина є лише жмені вини Де не вміють писати й говорити поети Де діти шукають живого Кайя для Герди Де слова розлітаються наче голодні смерди Знайшовши окраєчок хліба за секунду, як вмерти Я знайшов тебе там, де ніколи не мав би шукати Я знайшов твої ломи, все, що відкриє ґрати Я знайшов тебе прямо з-поміж твоєї ж варти Що так тихо й спокійно грала в дурня, в карти Я знайшов тебе, хоча, мабу́ть - не шукав, Але давно вже готував свій плацдарм Готувався до битви, до заповнених кров'ю ран Готувався, але важливо все ж, з чим стакан В мене під шкірою колючо-ріжучі, ти посміхаєшся То метелики мої дивно споруджені, геть не каються Вони так заграють до тебе, ластяться, граються Наче вміють любити, наче знають, що таке матриця Така щира, жива, справжня. Твоїми слідами туди, Де стеляться ріки бажань і життя без хули Чи могла б ти бути моєю? Скажи, чи могли би ми Жити наче ніколи смертними не були? P.s Коханій.
2024-07-27 21:58:52
6
0
Інші вірші поета
От би вбити себе прямо цим олівцем 25 кадр Каша з молоком Про мурашку (Осіннє)
Інші поети
Jeon Jungkook
@xj_jk97x
Anna Gera
@my_own_story
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3123
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2357