Колючо-ріжучі
Твоїми слідами маячить дорога туди,
Де завершуються та ламаються материки
Де земля прогинається від смутку й туги
Де замість вина є лише жмені вини
Де не вміють писати й говорити поети
Де діти шукають живого Кайя для Герди
Де слова розлітаються наче голодні смерди
Знайшовши окраєчок хліба за секунду, як вмерти
Я знайшов тебе там, де ніколи не мав би шукати
Я знайшов твої ломи, все, що відкриє ґрати
Я знайшов тебе прямо з-поміж твоєї ж варти
Що так тихо й спокійно грала в дурня, в карти
Я знайшов тебе, хоча, мабу́ть - не шукав,
Але давно вже готував свій плацдарм
Готувався до битви, до заповнених кров'ю ран
Готувався, але важливо все ж, з чим стакан
В мене під шкірою колючо-ріжучі, ти посміхаєшся
То метелики мої дивно споруджені, геть не каються
Вони так заграють до тебе, ластяться, граються
Наче вміють любити, наче знають, що таке матриця
Така щира, жива, справжня. Твоїми слідами туди,
Де стеляться ріки бажань і життя без хули
Чи могла б ти бути моєю? Скажи, чи могли би ми
Жити наче ніколи смертними не були?
P.s Коханій.
2024-07-27 21:58:52
6
0