Не бути
Апостеріорі стільки чекати відповіді - марно. Апостеріорі, я просто знову б'ю супер потужну дамбу. Апостеріорі, я намагаюсь бути потрібним Забуваючи, що це часто не є валідним. Я сміюся, я кажу на добраніч, кажу ранок. Не буває для мене ранок добрий, без тебе. І крізь сотні миль, і сотні ночей, настає світанок І зустрічає холодного, пустого мене. Апріорі це все приречено на провал. Апріорі, я лиш примхлива дитина, Якій подумалось: ось він, мій час настав. Але не в потрібний день, наче сороковина. Мені так шкода, я вже все (нас) похоронив. Закопав, присипав землею й намагаюсь забути. Наше кохання не дочекалось літніх злив. Наше кохання - усе, і без нього мені не бути.
2024-10-12 18:11:49
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3148
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1927