Гра (Вимкни світло)
Серафім
Вимкни світло, Занадто світло. В темній кімнаті З табачним димом. Й не треба казати Що я не курила Це лиш гра, я одна Біля мене лиш тіло. Вимкни світло, Хоч я тут сама. Та витаю у пір'ях космосу. Вибачай, що тебе нема, Вибачай, що без голосу. Я не хочу, щоб ти сумував, Забувай мене кожну хвилину. Ти для мене Великим став, Я для тебе не стала Єдиною. Та нічого, я не прошу Бо немає вже в тіла пам'яті, Я давно вже простила тебе Це лиш гра у яку не грали ми.
2019-01-21 14:45:07
10
0
Інші вірші поета
Каша з молоком Ти Сльози німі Зі мною все добре (Чесно)
Інші поети
Time_Fune
@Time_Fune
Mene.net
@Yana_Buchak
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1004
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3842