Гра (Вимкни світло)
Серафім
Вимкни світло, Занадто світло. В темній кімнаті З табачним димом. Й не треба казати Що я не курила Це лиш гра, я одна Біля мене лиш тіло. Вимкни світло, Хоч я тут сама. Та витаю у пір'ях космосу. Вибачай, що тебе нема, Вибачай, що без голосу. Я не хочу, щоб ти сумував, Забувай мене кожну хвилину. Ти для мене Великим став, Я для тебе не стала Єдиною. Та нічого, я не прошу Бо немає вже в тіла пам'яті, Я давно вже простила тебе Це лиш гра у яку не грали ми.
2019-01-21 14:45:07
10
0
Інші вірші поета
Стіни німі Сумбурно про наболіле Фу Ту Ризм Ти пішов (Яну) 2
Інші поети
Roos
@roos177_
Tatiya
@Tatiya
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5242
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13506