Бігодоріжка

Серафім

Біжи, спіши, подалі від спеки Подалі від шороху дивних примар Ох, лікарю, не відчуваю я стелі Не відчуваю ні ваш, ні свій дах Біжи, старайся, подалі від мряки Подалі від подиху стиглих вітрів Подалі від тих, хто не дасть тобі дяки І в саму глибинну сутність штормів Біжи, попри біль у суглобах і м'язах Вдавай, що так треба, що так вже було Вдавай, що якщо помремо - тільки разом З тим хто поблизу́ літав в нло Біжи, бо бігти сказали нам предки Бо бігти казали нам з пелюшок Послухай, скажи собі - пофіг на кепки Так само як байдуже на ланцюжок Що в'яжеться намертво споміж людей Що ніби-то родичі, ніби чужинці Прикинься, що пустоголовий. Ідей Ніяких не маєш, хоча самовбивця Біжи, попри те, що тобі так болить Біжи, ніби це не бігодоріжка. Біжи, бо саме у цю страшну мить Не скінчиться ця пробіжка.

2023-01-13 21:33:02

Інші вірші поета

Ти. Сумніви. Невизначенність. Конвалії Сон Про кохання

Інші поети

it'sdher _

@ddher_

Ivaila Gancheva

@Ivaila

Ай

@bisovadivchina

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10709

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2103