Про кохання
Ловлю наші тіні по дряхлим провулкам. Моє натхнення підвладне окуркам. Шукаю спомини із рання. Хоча з забуття сочиться життя. Я не шукаю чужих силуетів, Та з-поміж тих старовинних куплетів Приходь до мене (до себе) на зустріч. В долонях любові - є для нас участь. І солодко, знаєш буває і гірко, Але гортайся скоріше сторінко. Туди де немає влади і жалю, Туди де не місце страху кинджалу, Туди де ми з тобою такі буденні, Замучені, трохи мабуть не певні У тому чи жити нам чи все-таки ні. Чи варто псувати нам руки в багні? Не певні, але все ж такі живі: Такі витривалі і молоді, Такі соковиті, такі п'янкі. Наче перші обійми нічні на зірковому тлі.
2024-04-29 15:31:10
2
0
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3856
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844