Про кохання
Ловлю наші тіні по дряхлим провулкам. Моє натхнення підвладне окуркам. Шукаю спомини із рання. Хоча з забуття сочиться життя. Я не шукаю чужих силуетів, Та з-поміж тих старовинних куплетів Приходь до мене (до себе) на зустріч. В долонях любові - є для нас участь. І солодко, знаєш буває і гірко, Але гортайся скоріше сторінко. Туди де немає влади і жалю, Туди де не місце страху кинджалу, Туди де ми з тобою такі буденні, Замучені, трохи мабуть не певні У тому чи жити нам чи все-таки ні. Чи варто псувати нам руки в багні? Не певні, але все ж такі живі: Такі витривалі і молоді, Такі соковиті, такі п'янкі. Наче перші обійми нічні на зірковому тлі.
2024-04-29 15:31:10
1
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1793
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12510