Смола
Ти покрита смолою Я зливаюсь з тобою Я, пробачте, бунтую І себе не рятую Ти покрита смолою зніг до голови. Я тебе не рятую, бо ти, просто ти. Я не знаю чи можу торкнутись тебе. Поки хвиля за хвилею нас несе. Поки горе за горем заходить у дім Поки ми ніби поряд, але поміж тим Не тримає мене твоє тихе зітхання Навіть крик, навіть біль і навіть зізнання Я йду геть, бо місця занадто вже мало Ти, смола, цілий всесвіт, мене - не стало Я лиш попіл, валяюсь у вазі спокійно В мене тут гнилі рештки, так рекреаційно Правда іноді нудить, іноді рве Поки вітер всі хмари кудись зажене Встигну я разів сорок стати й впасти і знову Я шукаю повтору, не бажаю обнову. А смола стікає по ніжним щокам Мене знову відправили грізно в бан А смола гаряча, але не обпікає Вихід є, вихід там, вихід тут, ні, немає.
2023-03-11 18:21:26
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Бонні
Гарний вірш, мені до вподоби метафора. Але ритміка трохи кульгає...
Відповісти
2023-06-09 08:45:55
1
Серафім
@Бонні Дякую💜
Відповісти
2023-06-09 08:48:04
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2216
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2304