Молоко Вишня Яблуко Волошка
Молочні ріки розливаються в голові. В них росте все: від злості до темного сорому. В них водяться раки - червоні такі німі. Вони тихо на дні, не марнуючи голову У вишневих очах один одного бачать катарсис. Бачать лінь, бачать жадність, журбу і пиху. Бачать сонячні яблуки в Євовому саду - базис. Базис також, що ці слова колись зникнуть в труху. А по рікам волошок тече лиш холодна пітьма, Що веде до невпинного потягу бути смертельно мертвим. Якби ж то на світі була лиш одна вона... Але ж досі є та молочна свята вода, що вважає його (потяг) нестерпним.
2023-02-23 10:54:30
2
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4985
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2433