Молоко Вишня Яблуко Волошка
Молочні ріки розливаються в голові. В них росте все: від злості до темного сорому. В них водяться раки - червоні такі німі. Вони тихо на дні, не марнуючи голову У вишневих очах один одного бачать катарсис. Бачать лінь, бачать жадність, журбу і пиху. Бачать сонячні яблуки в Євовому саду - базис. Базис також, що ці слова колись зникнуть в труху. А по рікам волошок тече лиш холодна пітьма, Що веде до невпинного потягу бути смертельно мертвим. Якби ж то на світі була лиш одна вона... Але ж досі є та молочна свята вода, що вважає його (потяг) нестерпним.
2023-02-23 10:54:30
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12400
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4132