Сумбурно про наболіле
А земля все крутиться по колу, Ледь-ледь нудить, хочеться втікти Заливаю в горло своє колу Хоч все має бути навпаки Курю кемел, жовтий, 10 смол Видихаю дим, повзе змією Може це все славний моветон Грати в хованки чи називать сім'єю, Тих хто зватись нею не могли? Стиль життя прирівнюю трофею Прагне моє серце чужини Бо там ти, там ти і твої очі Безкінечно вовчі, вічно молоді Як би мені вкрасти в світу гроші Я б поїхав. Там на чужині Легше б дихалось і легше б говорилось Бо там ти, там завжди пахнеш ти Моє слово, чесно, не змінилось Не втікаю я ні від біди, Ні від горя, ні від злісних втрат Ні від "матері" і "батька", лиш до тебе Моє серце - видає набат Відстань, то є гріх, та не для мене. Згинуть кілометри. На вустах Грають імені твого склади Ось він мій коронний шах і мат Ти в мої обійми лиш впади Я тебе так щиро закохав Залюбив до смерті. Окропило Весь прогнивший, ржавий весь метал Ти моє життя. Ти моє диво Ти моя любов, моє письмо Ти мій візаві, мої малюнки Перед нами свіже полотно Покривають прісні поцілунки Все не те в минулому було Все не так, погодишся зі мною? Але все пропаще загуло Залишився час для нас з тобою Я не мріяв сотні тисяч літ Чом з тобою мрія не згасає? Мила і кохана, на обід Приїзжай. Любов твоя чекає.
2024-09-06 20:02:58
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
R E
Чесно? Я б сказав шо заздрю, бо "втікати до когось" набагато краще ніж "втікати од зла".
Відповісти
2024-09-12 18:40:39
1
Серафім
@R E Я втікаю до когось від зла)))
Відповісти
2024-09-12 18:45:30
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11527
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1750