Сумбурно про наболіле
А земля все крутиться по колу, Ледь-ледь нудить, хочеться втікти Заливаю в горло своє колу Хоч все має бути навпаки Курю кемел, жовтий, 10 смол Видихаю дим, повзе змією Може це все славний моветон Грати в хованки чи називать сім'єю, Тих хто зватись нею не могли? Стиль життя прирівнюю трофею Прагне моє серце чужини Бо там ти, там ти і твої очі Безкінечно вовчі, вічно молоді Як би мені вкрасти в світу гроші Я б поїхав. Там на чужині Легше б дихалось і легше б говорилось Бо там ти, там завжди пахнеш ти Моє слово, чесно, не змінилось Не втікаю я ні від біди, Ні від горя, ні від злісних втрат Ні від "матері" і "батька", лиш до тебе Моє серце - видає набат Відстань, то є гріх, та не для мене. Згинуть кілометри. На вустах Грають імені твого склади Ось він мій коронний шах і мат Ти в мої обійми лиш впади Я тебе так щиро закохав Залюбив до смерті. Окропило Весь прогнивший, ржавий весь метал Ти моє життя. Ти моє диво Ти моя любов, моє письмо Ти мій візаві, мої малюнки Перед нами свіже полотно Покривають прісні поцілунки Все не те в минулому було Все не так, погодишся зі мною? Але все пропаще загуло Залишився час для нас з тобою Я не мріяв сотні тисяч літ Чом з тобою мрія не згасає? Мила і кохана, на обід Приїзжай. Любов твоя чекає.
2024-09-06 20:02:58
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
R E
Чесно? Я б сказав шо заздрю, бо "втікати до когось" набагато краще ніж "втікати од зла".
Відповісти
2024-09-12 18:40:39
1
Серафім
@R E Я втікаю до когось від зла)))
Відповісти
2024-09-12 18:45:30
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2042
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4505