Зима

Серафім

Скляними очима дивлюся тобі в лице. Я сотні життів тому бачив його і вивчив. І не підібрати із тисячі слів слівце, Так само як не підібрати для тебе віршів. Мені не сказати тобі, як серце болить. Печаллю омите й обкусане іклами злими. Якби ж то чужими, якби ж то було чужими... Та навіть з машиною часу не верну цю мить. Мені більше не страшно у темряві. Крадькома Я думаю, як би побачити крізь вікно Хоч краєчком, хоч клаптиком, того чола, Що я так любив, хоч і гниле воно. Хоч черви проїли кожну букву твого ім'я. Хоч боляче згадувати кожну щасливу мить. Хоч я плював з високої башти на це життя. Хоч і бажання вернутись до тебе давно вже спить. Я продовжую чути твій голос і плач уві сні. Я продовжую переживати, страждати, корити. Я не знаю, як би я вижив з тобою у цій зимі. Але без тебе я точно не зможу в ній жити.

2024-01-03 19:46:17

6

0

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1134

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1334