Зима
Скляними очима дивлюся тобі в лице. Я сотні життів тому бачив його і вивчив. І не підібрати із тисячі слів слівце, Так само як не підібрати для тебе віршів. Мені не сказати тобі, як серце болить. Печаллю омите й обкусане іклами злими. Якби ж то чужими, якби ж то було чужими... Та навіть з машиною часу не верну цю мить. Мені більше не страшно у темряві. Крадькома Я думаю, як би побачити крізь вікно Хоч краєчком, хоч клаптиком, того чола, Що я так любив, хоч і гниле воно. Хоч черви проїли кожну букву твого ім'я. Хоч боляче згадувати кожну щасливу мить. Хоч я плював з високої башти на це життя. Хоч і бажання вернутись до тебе давно вже спить. Я продовжую чути твій голос і плач уві сні. Я продовжую переживати, страждати, корити. Я не знаю, як би я вижив з тобою у цій зимі. Але без тебе я точно не зможу в ній жити.
2024-01-03 19:46:17
6
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1364
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2361