О, Яне...
Тобі боліло, я знаю, знаю... Так важко було про те сказати. І страшно навіть мені уявити, як було важко тобі вставати. Як було важко мені усміхатись, як було важко любити мене. Я просив тебе не здаватись, і казав, що усе мине. Згине біль, згине страх і тепліше, милий, так, настане весна. Зараз, я знайду лише в віршах твій початок. Тебе - нема. Так мало, мені так мало тебе, твого теплого до мене звертання. Коли ж уляжеться мій біль? Коли я зможу прокинутись зрання Побачити місто, що є моїм, побачити маму, що є моєю. Побачити тата, якого люблю. Побачити світ з моєю сім'єю... Мені так страшно... Мені так болить. Будь ласка візьми мене з собою. Нехай вже буде кінцева мить. Будь прокляте все це життя чумою. Я так втомився благати тебе... А ти все йдеш, у снах йдеш від мене. О, Яне, я так хочу до тебе... О, Яне, я так хочу до тебе.
2024-09-21 18:35:35
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1253
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1496