О, Яне...
Тобі боліло, я знаю, знаю... Так важко було про те сказати.
І страшно навіть мені уявити, як було важко тобі вставати.
Як було важко мені усміхатись, як було важко любити мене.
Я просив тебе не здаватись, і казав, що усе мине.
Згине біль, згине страх і тепліше, милий, так, настане весна.
Зараз, я знайду лише в віршах твій початок. Тебе - нема.
Так мало, мені так мало тебе, твого теплого до мене звертання.
Коли ж уляжеться мій біль? Коли я зможу прокинутись зрання
Побачити місто, що є моїм, побачити маму, що є моєю.
Побачити тата, якого люблю. Побачити світ з моєю сім'єю...
Мені так страшно... Мені так болить. Будь ласка візьми мене з собою.
Нехай вже буде кінцева мить. Будь прокляте все це життя чумою.
Я так втомився благати тебе... А ти все йдеш, у снах йдеш від мене.
О, Яне, я так хочу до тебе... О, Яне, я так хочу до тебе.
2024-09-21 18:35:35
1
0