О, Яне...
Тобі боліло, я знаю, знаю... Так важко було про те сказати. І страшно навіть мені уявити, як було важко тобі вставати. Як було важко мені усміхатись, як було важко любити мене. Я просив тебе не здаватись, і казав, що усе мине. Згине біль, згине страх і тепліше, милий, так, настане весна. Зараз, я знайду лише в віршах твій початок. Тебе - нема. Так мало, мені так мало тебе, твого теплого до мене звертання. Коли ж уляжеться мій біль? Коли я зможу прокинутись зрання Побачити місто, що є моїм, побачити маму, що є моєю. Побачити тата, якого люблю. Побачити світ з моєю сім'єю... Мені так страшно... Мені так болить. Будь ласка візьми мене з собою. Нехай вже буде кінцева мить. Будь прокляте все це життя чумою. Я так втомився благати тебе... А ти все йдеш, у снах йдеш від мене. О, Яне, я так хочу до тебе... О, Яне, я так хочу до тебе.
2024-09-21 18:35:35
1
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2216
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6239