Погоня за ветром
Сегодня книги пылятся на полках, Сегодня вокзалы бывают пусты, Форфор на помойке блестает в осколках, А люди друг с другом порой холодны. И нравственность вовсе не ценется в мире. Что мерзостью было - искусство теперь. Границы морали раздвинули шире, Но ведь не уменьшилось время потерь. Деньги, еда, развлечения, работа - Они теперь боги людей как никак, А раньше ценились семья, дом, природа, Сейчас же, духовность уходит во мрак. Уходит всё то, что ценилось веками, Погоня за модой вошла в нашу жизнь. Слава людей завлекает силками, Прибыль - наживка для тех, кто не спит. Забыв о спокойствии, деньги считая, Гонимые ветром, теряют свой сон. Ищут, находят, в конце всё теряя, Об этом ещё говорил Соломон.
2021-08-13 09:45:34
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Алина
😍👍🏻
Відповісти
2021-08-13 10:14:41
1
o_oj
😍😍😍
Відповісти
2023-08-27 12:58:37
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1277
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4589