Булінг.
На підлогу капають сльози, Збоку чутно сміх. Руки в синцях побиті, Проноситься знову крик. Один проти цілого світу, Вони ж неначе зграя вовків... Чому так часто плачуть діти? "Я просто не правильний, не такий". "Не хочу, не піду туди" "Вони будуть знов мене ламати". Від цього не можливо вберегти, Але булінг потрібно припиняти! . . . . . . . . . . Захотілося написати такий вірш, адже сама була жертвою булінгу. Всім хто також був, або є в такій ситуації бажаю знайти спосіб припинити знущання і знову жити спокійним життям. Всім печеньок і натхнення ✨🍪✨
2021-12-04 22:02:53
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
просто веселка
дякую)
Відповісти
2021-12-08 05:47:23
Подобається
Дени Верн
Красиво
Відповісти
2021-12-11 05:06:20
1
просто веселка
@Дени Верн пасібки 🧡
Відповісти
2021-12-11 06:07:35
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11827
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16203