Булінг.
просто веселка
На підлогу капають сльози, Збоку чутно сміх. Руки в синцях побиті, Проноситься знову крик. Один проти цілого світу, Вони ж неначе зграя вовків... Чому так часто плачуть діти? "Я просто не правильний, не такий". "Не хочу, не піду туди" "Вони будуть знов мене ламати". Від цього не можливо вберегти, Але булінг потрібно припиняти! . . . . . . . . . . Захотілося написати такий вірш, адже сама була жертвою булінгу. Всім хто також був, або є в такій ситуації бажаю знайти спосіб припинити знущання і знову жити спокійним життям. Всім печеньок і натхнення ✨🍪✨
2021-12-04 22:02:53
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
просто веселка
дякую)
Відповісти
2021-12-08 05:47:23
Подобається
Дени Верн
Красиво
Відповісти
2021-12-11 05:06:20
1
просто веселка
@Дени Верн пасібки 🧡
Відповісти
2021-12-11 06:07:35
1
Інші вірші поета
Справжня любов. Без назви Слово "голодомор". Дракон.
Інші поети
Fos_siL
@Fos_siL
Pavlo
@poeta
Glory LoveWorld
@Glow_Heavenly_Broadcast
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
46
8
3452
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1339