Булінг.
На підлогу капають сльози, Збоку чутно сміх. Руки в синцях побиті, Проноситься знову крик. Один проти цілого світу, Вони ж неначе зграя вовків... Чому так часто плачуть діти? "Я просто не правильний, не такий". "Не хочу, не піду туди" "Вони будуть знов мене ламати". Від цього не можливо вберегти, Але булінг потрібно припиняти! . . . . . . . . . . Захотілося написати такий вірш, адже сама була жертвою булінгу. Всім хто також був, або є в такій ситуації бажаю знайти спосіб припинити знущання і знову жити спокійним життям. Всім печеньок і натхнення ✨🍪✨
2021-12-04 22:02:53
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
просто веселка
дякую)
Відповісти
2021-12-08 05:47:23
Подобається
Дени Верн
Красиво
Відповісти
2021-12-11 05:06:20
1
просто веселка
@Дени Верн пасібки 🧡
Відповісти
2021-12-11 06:07:35
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3210
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1879