Цифрова епоха.
Занадто багато розуму І так мало почуттів. Тратимо час на роздуми, Відганяємо пориви мрій. Не цінуємо моменти, Шукаємо в усьому вигоду. Розставляємо пріоритети, Забуваючи про важливе. Цілуємо порожній гаманець, На звалці обличчя Бога... Цьому світу прийде кінець, Настала "цифрова" епоха. Всім керують значки на папері. Така знецінена людська душа! Лише космос цікавий в небі, Адже безплатна його краса...
2021-11-29 22:04:28
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
ДЯКУЮ, самі хороші вірші я чомусь пишу в 0:00😅
Відповісти
2021-11-29 22:12:06
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13418
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5049