Дивний вірш.
просто веселка
Так мамо я курю, Уже давно, невпинно... Себе я мамо не люблю, Давно вже був невинним... Так мамо, я- не дитина! Чорні думки то - моє життя... Від мене волосся дибом! Не вірю, що був колись дитям... Так мамо я не ідеальний! Я - чийсь страх і жах на яву! Забув твої добрі моралі, Ти єдина кого досі люблю... . . . . . . . В автора осіння хандра 😅.
2022-10-13 13:09:22
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
🧡
Відповісти
2022-10-13 13:23:48
Подобається
Cryda Cooper
Як це боляче розуміти, що ці рядки про тебе самого💔
Відповісти
2022-10-13 18:06:06
1
просто веселка
@Cryda Cooper сподіваюся з часом цей вірш уже не буде життєвим :)
Відповісти
2022-10-14 05:32:48
Подобається
Інші вірші поета
Присвячується... Селфхарм. Самотність... Діти.
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12137
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1042