Ханахаки.
просто веселка
На полу лепестки, Так красиво летают. Опять больно внутри, Стебель сердце пронзает. Красиво цветы падают, Только кровь пугает. К счастью, болезнь *ханахаки* Только в мифах бывает. Ведь любовь и так болезнь, Которая не всегда проходит. Не знаешь, что делать теперь, А тут ещё и шипы розы. *Ханахаки* — мифическая человеческая болезнь, симптомы которой наблюдаются только у безумно и безответно влюбленного человека. Главный симптом-откашливание цветов.
2021-11-21 17:53:11
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
дякую 🙃🍬
Відповісти
2021-11-21 17:59:39
Подобається
просто веселка
@Стеллинс интересная, но я бы не хотела её на себе ощутить 😅
Відповісти
2021-11-21 18:00:42
1
просто веселка
максимально пасібки💫 🧡💫
Відповісти
2022-01-15 13:38:18
Подобається
Інші вірші поета
Емоції... Живи. Принцеса. Справжня любов.
Інші поети
Runke Túr
@Runketur
ulia_sapphic
@ulia_sapphic
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9163
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5809