Ханахаки.
просто веселка
На полу лепестки, Так красиво летают. Опять больно внутри, Стебель сердце пронзает. Красиво цветы падают, Только кровь пугает. К счастью, болезнь *ханахаки* Только в мифах бывает. Ведь любовь и так болезнь, Которая не всегда проходит. Не знаешь, что делать теперь, А тут ещё и шипы розы. *Ханахаки* — мифическая человеческая болезнь, симптомы которой наблюдаются только у безумно и безответно влюбленного человека. Главный симптом-откашливание цветов.
2021-11-21 17:53:11
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
дякую 🙃🍬
Відповісти
2021-11-21 17:59:39
Подобається
просто веселка
@Стеллинс интересная, но я бы не хотела её на себе ощутить 😅
Відповісти
2021-11-21 18:00:42
1
просто веселка
максимально пасібки💫 🧡💫
Відповісти
2022-01-15 13:38:18
Подобається
Інші вірші поета
День правосудия. ... ... Принцеси.
Інші поети
Molly Walker
@mollywalker228
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Ната
@MataMark
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2898
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4554