Думки в голос ...

просто веселка

В країні де при законах - беззаконня І корупція живе, мов цвіль, Було давно порушено усі кордони Їх межі зжерла хижа міль... В країні де панують стереотипи різні Попри мудрий, сильний народ, Були заарештовані дурненькі діти, А не п'яний за кермом ідіот... В країні де без зв'язків ти - просто ніхто, Як кажуть "нуль без палички", Було випущено новий, безглуздий закон, Щоб депутати отримали ґалочку... В країні де кричать про сучасне рівноправ'я, На вулиці побили хлопців... Перед цим на них сипались чужі прокляття, А потім їх тягали за кольорові коси... В країні де мріють про клятий Євросоюз, Люди застрягли в своїх рамках... Вони так часто кричать "Я ніколи не здаюсь!" А потім курять і бухають до ранку... В країні де - вільний "шляхетний" народ, І їх рідний батько Бандера, Без війни вмирав славний мовний кордон І починалася русифікована ера...

2022-12-19 09:04:54

9

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

просто веселка

я просто все "мрачне" стараюсь тримати при собі)

Відповісти

2022-12-19 17:20:29

Подобається

просто веселка

я нічим не успішна, роботу не знайшла, хлопця нема, багато друзів нема, самооцінка на нулі, вірші єдине, що я вмію і то мені ще в цьому плані рости й рости, а любов до "мрачного" - це мабуть відголоски дитинства)

Відповісти

2022-12-19 17:27:16

Подобається

просто веселка

дякую за такий теплий коментар, мабуть ви праві 💓

Відповісти

2022-12-19 17:44:28

Подобається

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

4731

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2516