Без назви
просто веселка
Я так хочу закричати, Та боюсь мене почують... Розцарапала я шрами, Нарешті живою себе вчула! Я так хочу злетіти, "Усі чомусь бояться впасти?" Вмираючи бажала жити, Усе життя чекаю страти... . . . . . . . . . . . Трішки депресії в студію (⁠づ⁠￣⁠ ⁠³⁠￣⁠)⁠づ✨💔✨
2022-10-25 12:04:01
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лілія Гулик
не сумуй) все налагодиться
Відповісти
2022-10-25 12:21:45
1
просто веселка
@Лілія Гулик дякую 🧡🫂🧡
Відповісти
2022-10-25 12:23:19
Подобається
просто веселка
дякую сонце ✨☀️✨
Відповісти
2022-10-25 13:27:45
Подобається
Інші вірші поета
Голос в голові. Дощ. """" Дракон.
Інші поети
Yoongaboonga 7u7
@aesthetic_army
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13139
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2276