Уже не діти...
просто веселка
Твої перелякані очі Являються мені у сні. Стали холодними літні ночі, А сновидіння, мов лід - крихкі. Твій погляд лякає, когось, Не знають, що бачили ці дві зорі! Смерть узріти тобі довелось... "Ну чому ж діти живуть на війні?"
2022-11-02 20:44:52
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
просто веселка
@Сандра Мей вибачаюсь, просто подивилася новини:(
Відповісти
2022-11-02 20:52:06
1
Сандра Мей
@просто веселка немає за що це ж правда, але така болюча... І яку не забуть...
Відповісти
2022-11-02 20:52:41
1
просто веселка
мене щось нині понесло на депресію😅
Відповісти
2022-11-02 21:17:08
Подобається
Інші вірші поета
... ... Таке потрібне слово "відпусти". Покохав тебе!
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2201
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2884