Уже не діти...
просто веселка
Твої перелякані очі Являються мені у сні. Стали холодними літні ночі, А сновидіння, мов лід - крихкі. Твій погляд лякає, когось, Не знають, що бачили ці дві зорі! Смерть узріти тобі довелось... "Ну чому ж діти живуть на війні?"
2022-11-02 20:44:52
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
просто веселка
@Сандра Мей вибачаюсь, просто подивилася новини:(
Відповісти
2022-11-02 20:52:06
1
Сандра Мей
@просто веселка немає за що це ж правда, але така болюча... І яку не забуть...
Відповісти
2022-11-02 20:52:41
1
просто веселка
мене щось нині понесло на депресію😅
Відповісти
2022-11-02 21:17:08
Подобається
Інші вірші поета
Я чекаю тебе на вікні. Вона тепер - вільна. Митці. ...
Інші поети
Shadar Navi
@shadar_navi
Maya Fares
@May_a00
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6397
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2010