Дві сестри.
Стоять дві сестри, Погляди їхні злі. Ненависть важко нести - Не поділили вони землі. Легко забути все хороше, А ще простіше зле згадати. Серце давить ця ноша, Погляди не можуть відірвати. Одна з вінком на голові, Друга має пишну косу. В першої очі голубі ясні, А в іншої карі ненависть несуть. В руках однієї шабля, Руки чомусь трясуться. В іншої піднята булава І губи жорстоко сміються. З ясних очей тече сльоза, На сорочці виступає кров. Зрадила її люба сестра, Зламала сестринську любов. Інша ж просто сміється, Вона так довго цього чекала. Пощади ніхто не діждеться, Сестру вона вже зламала. Стоять на пагорбах дві сестри І між ними тече ріка. Дружбу уже не спасти, На жаль, між ними війна.
2021-11-07 08:19:49
4
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
просто веселка
@Сандра Мей але в вас всеодно ПРЕКРАСНІ вірші, і в них немає помилок)
Відповісти
2021-11-07 20:43:35
1
Сандра Мей
@просто веселка в мене не вірші а так поезія без рими. Їх якщо не помиляюсь називають білими віршами
Відповісти
2021-11-07 20:45:07
1
просто веселка
@Сандра Мей всеодно вони ПРЕКРАСНІ. Особливо мені подобається ваша поезія "А кораблі"😅
Відповісти
2021-11-08 07:14:12
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4482
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5177