Дві сестри.
Стоять дві сестри, Погляди їхні злі. Ненависть важко нести - Не поділили вони землі. Легко забути все хороше, А ще простіше зле згадати. Серце давить ця ноша, Погляди не можуть відірвати. Одна з вінком на голові, Друга має пишну косу. В першої очі голубі ясні, А в іншої карі ненависть несуть. В руках однієї шабля, Руки чомусь трясуться. В іншої піднята булава І губи жорстоко сміються. З ясних очей тече сльоза, На сорочці виступає кров. Зрадила її люба сестра, Зламала сестринську любов. Інша ж просто сміється, Вона так довго цього чекала. Пощади ніхто не діждеться, Сестру вона вже зламала. Стоять на пагорбах дві сестри І між ними тече ріка. Дружбу уже не спасти, На жаль, між ними війна.
2021-11-07 08:19:49
4
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
просто веселка
@Сандра Мей але в вас всеодно ПРЕКРАСНІ вірші, і в них немає помилок)
Відповісти
2021-11-07 20:43:35
1
Сандра Мей
@просто веселка в мене не вірші а так поезія без рими. Їх якщо не помиляюсь називають білими віршами
Відповісти
2021-11-07 20:45:07
1
просто веселка
@Сандра Мей всеодно вони ПРЕКРАСНІ. Особливо мені подобається ваша поезія "А кораблі"😅
Відповісти
2021-11-08 07:14:12
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2423
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1774