Дві сестри.

просто веселка

Стоять дві сестри, Погляди їхні злі. Ненависть важко нести - Не поділили вони землі. Легко забути все хороше, А ще простіше зле згадати. Серце давить ця ноша, Погляди не можуть відірвати. Одна з вінком на голові, Друга має пишну косу. В першої очі голубі ясні, А в іншої карі ненависть несуть. В руках однієї шабля, Руки чомусь трясуться. В іншої піднята булава І губи жорстоко сміються. З ясних очей тече сльоза, На сорочці виступає кров. Зрадила її люба сестра, Зламала сестринську любов. Інша ж просто сміється, Вона так довго цього чекала. Пощади ніхто не діждеться, Сестру вона вже зламала. Стоять на пагорбах дві сестри І між ними тече ріка. Дружбу уже не спасти, На жаль, між ними війна.

2021-11-07 08:19:49

4

9

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

просто веселка

@Сандра Мей але в вас всеодно ПРЕКРАСНІ вірші, і в них немає помилок)

Відповісти

2021-11-07 20:43:35

1

Сандра Мей

@просто веселка в мене не вірші а так поезія без рими. Їх якщо не помиляюсь називають білими віршами

Відповісти

2021-11-07 20:45:07

1

просто веселка

@Сандра Мей всеодно вони ПРЕКРАСНІ. Особливо мені подобається ваша поезія "А кораблі"😅

Відповісти

2021-11-08 07:14:12

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11488

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

2028