Фея.
просто веселка
На гілочці стоїть фея, Погляд опущений вниз. Світить місяць на небі, Крила підняті догори. Думає вона про людей, "Дивні вони якісь!" Спішать день у день, "Та приходять в нікуди." Вітер розносить листя, Погляд феї сумний. "Чому не можуть спинитьсь Й дійти до мети?" Вже сонце місце займає, А фея й надалі сидить. "Знов кожен кудись поспішає, Й не чує мої думки..."
2022-02-19 17:59:06
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
максимально пасібки ♥️🦊♥️
Відповісти
2022-02-19 18:37:59
Подобається
Інші вірші поета
Не вбивайте в людині добро... Жахи. Что-то. Політ свободи.
Інші поети
Noor Jahan
@noon_the_force
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3430
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2755