Вірш про партизана...
А я - воїн, що ховається в тиші, Про мене не напишуть в газетах. Я крадуся немов сірії миші, А їм як відомо, співчуття не треба! А я - воїн, який б'ється вночі, Денне світло - мій головний ворог! Я давно живу від зорі до зорі, І завжди в чорному, немов ворон! А я - воїн, чиє ім'я не знає ніхто, Та про мене ходять легенди... Моє життя, наче страшний сон, Не приміряйте його на себе! А я - воїн, який живе нелегально, Офіційно ніде не зареєстрований. Не треба розповідей про моральне, Адже я - дияволом поцілований! . . . . . . . . . . Читала вірші про воїнів з ЗСУ, а про партизанів не бачила ні одного...
2023-03-10 22:53:49
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Микола Мотрюк
Так... Бо після примірки одяг вростає в шкіру, з якою прийдеться його зривати... якщо ще буде не пізно...
Відповісти
2023-03-11 00:52:44
1
просто веселка
@Микола Мотрюк і не факт, що його вдасться зірвати
Відповісти
2023-03-11 09:05:47
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12947
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2210