Кохання?
просто веселка
Я оспівую кохання у віршах, Хоча нікого не люблю... Воно являється мені у снах, Там чомусь душу гублю. Я так часто чую про кохання, Та не знаю, що воно - таке. Почуття охоплюють туманом, Серце й розум казна де ...
2022-12-11 20:40:10
11
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
просто веселка
@Микола Мотрюк нехай думає як забажаєтся, головне щоб ви знали, що попри все залишилися людиною і робите все правильно...
Відповісти
2022-12-11 21:07:38
1
Микола Мотрюк
@просто веселка Це було дуже важко... але я вдячний Богу (багато за неї молився), що не зламався... бо був уже на грані... Ледве не перетворився на поганого хлопця... бездушного покидька, який всіх навколо вважає ніким, і всіма користується, як йому заманеться... суперегоїстом...
Відповісти
2022-12-11 21:12:49
Подобається
просто веселка
@Микола Мотрюк ви молодець, що змогли побороти в собі темну сторону...)
Відповісти
2022-12-11 21:16:17
1
Інші вірші поета
Не вбивайте в людині добро... "Лист" Філософія. Щось.
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Miyako-san
@Sakura_san_
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4238
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2536