Кохання?

просто веселка

Я оспівую кохання у віршах, Хоча нікого не люблю... Воно являється мені у снах, Там чомусь душу гублю. Я так часто чую про кохання, Та не знаю, що воно - таке. Почуття охоплюють туманом, Серце й розум казна де ...

2022-12-11 20:40:10

11

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

просто веселка

@Микола Мотрюк нехай думає як забажаєтся, головне щоб ви знали, що попри все залишилися людиною і робите все правильно...

Відповісти

2022-12-11 21:07:38

1

Микола Мотрюк

@просто веселка Це було дуже важко... але я вдячний Богу (багато за неї молився), що не зламався... бо був уже на грані... Ледве не перетворився на поганого хлопця... бездушного покидька, який всіх навколо вважає ніким, і всіма користується, як йому заманеться... суперегоїстом...

Відповісти

2022-12-11 21:12:49

Подобається

просто веселка

@Микола Мотрюк ви молодець, що змогли побороти в собі темну сторону...)

Відповісти

2022-12-11 21:16:17

1

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

4072

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2086