Кохання?
просто веселка
Я оспівую кохання у віршах, Хоча нікого не люблю... Воно являється мені у снах, Там чомусь душу гублю. Я так часто чую про кохання, Та не знаю, що воно - таке. Почуття охоплюють туманом, Серце й розум казна де ...
2022-12-11 20:40:10
11
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
просто веселка
@Микола Мотрюк нехай думає як забажаєтся, головне щоб ви знали, що попри все залишилися людиною і робите все правильно...
Відповісти
2022-12-11 21:07:38
1
Микола Мотрюк
@просто веселка Це було дуже важко... але я вдячний Богу (багато за неї молився), що не зламався... бо був уже на грані... Ледве не перетворився на поганого хлопця... бездушного покидька, який всіх навколо вважає ніким, і всіма користується, як йому заманеться... суперегоїстом...
Відповісти
2022-12-11 21:12:49
Подобається
просто веселка
@Микола Мотрюк ви молодець, що змогли побороти в собі темну сторону...)
Відповісти
2022-12-11 21:16:17
1
Інші вірші поета
Я "поет". Щось. Під дощем сльози не видно. День правосудия.
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3245
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1416