Крига згасає...
А знаєш, сил в мені немає, Як віри і натхнення... Вогонь кригою давно згасає, Мов вечір сьогодення ... А знаєш, я - просто оболонка, В мені - порожнеча... На життя, чомусь вию вовком, Це від реальності втеча... . . . . . . . . . . . . Щось останні дні в мене "хандра", нічого не пишу, нічого не хочеться...
2022-12-16 23:00:59
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Микола Мотрюк
Так... Існування без відчуттів таке нестерпне... а негативні емоції тільки погіршують стан... Але можуть і мотивувати... Та то не завжди, і не зовсім добра мотивація... Буває... Я більше, як півроку нічого не писав... Не хотілося нічого... як вичавлений апельсин...
Відповісти
2022-12-17 05:32:45
1
просто веселка
що вас насмішило в цьому вірші?)
Відповісти
2022-12-17 20:55:57
Подобається
просто веселка
зрозуміло)
Відповісти
2022-12-17 20:57:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3308
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8342