Крига згасає...
А знаєш, сил в мені немає, Як віри і натхнення... Вогонь кригою давно згасає, Мов вечір сьогодення ... А знаєш, я - просто оболонка, В мені - порожнеча... На життя, чомусь вию вовком, Це від реальності втеча... . . . . . . . . . . . . Щось останні дні в мене "хандра", нічого не пишу, нічого не хочеться...
2022-12-16 23:00:59
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Микола Мотрюк
Так... Існування без відчуттів таке нестерпне... а негативні емоції тільки погіршують стан... Але можуть і мотивувати... Та то не завжди, і не зовсім добра мотивація... Буває... Я більше, як півроку нічого не писав... Не хотілося нічого... як вичавлений апельсин...
Відповісти
2022-12-17 05:32:45
1
просто веселка
що вас насмішило в цьому вірші?)
Відповісти
2022-12-17 20:55:57
Подобається
просто веселка
зрозуміло)
Відповісти
2022-12-17 20:57:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3397
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2417