Квіти і кохання...
З мене чомусь ростуть квіти, Та я - уже не твоя... Зникли про кохання мрії, Чую твоє серцебиття. Кудись втекли бажання, А квіти дальше ростуть і ростуть! Ти не знав жодних моралей, Лише світлі думки нас спасуть! . . . . . . . . . Знову щось пов'язане з ханахакі...
2022-12-10 20:32:19
8
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3239
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5172