Квіти і кохання...
просто веселка
З мене чомусь ростуть квіти, Та я - уже не твоя... Зникли про кохання мрії, Чую твоє серцебиття. Кудись втекли бажання, А квіти дальше ростуть і ростуть! Ти не знав жодних моралей, Лише світлі думки нас спасуть! . . . . . . . . . Знову щось пов'язане з ханахакі...
2022-12-10 20:32:19
8
0
Інші вірші поета
Ті моменти... Без назви... ... Вечер (типа ужастик).
Інші поети
Prachi Kadam
@prachirushiraj56
Young Writer
@ZaraMehar
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2231
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5303