Квіти надії...
Світ зжирають пандемії, Люди страждають від депресій... Розквітають милі квіти, На могилі жертв репресій... Світ страждає від постійних війн, Люди самі себе вбивають... Розпустилась квітка на пару днів, А потім її зривають... В світі завжди різні катастрофи, Є жертви і трагедії... Ростуть косиці під заводами, Прям символи в поезії... А люди шукають суть, І при цьому нищать життя... А квіти і далі, і далі живуть, Як і моя віра в людське каяття!
2023-01-10 22:48:31
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Натока.
З усіх віршів про війну у людей, це був перший , який мені сподобався.
Відповісти
2023-01-11 18:30:25
1
просто веселка
@Натока. Рада, що вам сподобалось
Відповісти
2023-01-11 19:19:19
1
Сузанна Ревич
це так гарно😍
Відповісти
2023-01-12 20:12:19
2
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2356
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4553