Прибийте мене за цей вірш...
. . . . . . . . . . . . . . . Я завжди називаю себе атеїст, Та прошу вибачення у Бога... Священик їсть ковбаси в піст І просить в Ісуса лише допомогу... Студент скидає гроші на дрони, Хоча до стипендії ще - далеко... Депутат кайфує в тихому морі, Думати про війну йому не треба! Учні страждають у школах, Працює нова, шкільна програма! У міністерстві освіти роздори, Зменшення зарплат - це драма... На вулицях всюди п'яниці, Вчені й поети йдуть на фронт... Злодії гуляють біля в'язниці, Життя в Україні - дивне кіно! . . . . . . . . . . Начиталася новин, тікала на вулиці від якогось п'яного мужика, посиділа над уроками свого брата і всьо, мене прорвало...
2023-02-07 21:47:57
12
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Микола Мотрюк
Це все правда... А злодії не тільки ходять повз в'язниці, вони ще й їх утримують, тобто утримуємо ми - звичайні люди, а начальники нічим не відрізняються від самих в'язнів... Хоч іноді й в'язні бувають людянішими... чи, навіть, невинними...
Відповісти
2023-02-07 21:53:34
1
просто веселка
@Микола Мотрюк це доволі сумно, але сподіваюся з часом ця тенденція зникне
Відповісти
2023-02-07 21:54:27
1
UAladdin
Просто прям в серце.. Розумію..
Відповісти
2023-02-08 06:30:15
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3289
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1450