...
Боролась я зі світом, А треба було з собою... Холоду хотіла літом, Уникала його зимою... Боролась я з людьми, Не розуміла їхні почуття... Не пробачала помилки, Які не чіпали моє життя...
2023-01-13 23:30:07
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Микола Мотрюк
З собою боротися найскладніше... А пробачати треба завжди... тим більше - дрібниці... Буває, що це потребує якогось часу... А буває, якщо людина, дійсно, дуже сильно образила, можна сказати, переступила через свою дівчину (хлопця), - ти прощаєш, але розриваєш стосунки, бо розумієш, що це повториться (бо з кожним разом стає все легше переступати межу), що тобі знову розіб'ють серце... чи те, що від нього залишилося... Рідко коли людина усвідомлює що вчинила, рідко коли робить висновки... А дехто, навіть, не просить пробачення... Залишатися, чи йти - воля кожного... Можна намагатися змінити людину... але це можливо тільки за умови, якщо вона сама цього захоче... Якщо вона, дійсно, любить - вона докладе всіх зусиль... візьме себе в руки... можливо, навіть і не прийдеться її про це просити... Або ця боротьба (залежної людини з своїми немочами) може тривати до самої її смерті... яка знесилить обох... чи всю сім'ю... До прикладу: є алкозалежні, які вирішивши раз і назавжди покласти край стражданням своїм, і тим хто навколо, роблять це... а є такі, які обіцяють, та не докладають жодних зусиль... Так, напевне, і зі всіма недугами (гріхами, які завдають великої шкоди (які викликають ту саму залежність) не тільки тому, хто їх чинить, але й іншим... тим, хто тебе любить і ладен на все задля тебе...) й пороками...
Відповісти
2023-01-14 05:46:06
1
просто веселка
@Микола Мотрюк спасибі за такий розгорнутий і щирий коментар. Цілком з вами погоджуюсь, що треба пробачати людей за дрібниці і робити висновки... І в людей справді різне ставлення до тих чи інших ситуацій...
Відповісти
2023-01-14 11:27:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3130
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4066