...

просто веселка

Боролась я зі світом, А треба було з собою... Холоду хотіла літом, Уникала його зимою... Боролась я з людьми, Не розуміла їхні почуття... Не пробачала помилки, Які не чіпали моє життя...

2023-01-13 23:30:07

12

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Микола Мотрюк

З собою боротися найскладніше... А пробачати треба завжди... тим більше - дрібниці... Буває, що це потребує якогось часу... А буває, якщо людина, дійсно, дуже сильно образила, можна сказати, переступила через свою дівчину (хлопця), - ти прощаєш, але розриваєш стосунки, бо розумієш, що це повториться (бо з кожним разом стає все легше переступати межу), що тобі знову розіб'ють серце... чи те, що від нього залишилося... Рідко коли людина усвідомлює що вчинила, рідко коли робить висновки... А дехто, навіть, не просить пробачення... Залишатися, чи йти - воля кожного... Можна намагатися змінити людину... але це можливо тільки за умови, якщо вона сама цього захоче... Якщо вона, дійсно, любить - вона докладе всіх зусиль... візьме себе в руки... можливо, навіть і не прийдеться її про це просити... Або ця боротьба (залежної людини з своїми немочами) може тривати до самої її смерті... яка знесилить обох... чи всю сім'ю... До прикладу: є алкозалежні, які вирішивши раз і назавжди покласти край стражданням своїм, і тим хто навколо, роблять це... а є такі, які обіцяють, та не докладають жодних зусиль... Так, напевне, і зі всіма недугами (гріхами, які завдають великої шкоди (які викликають ту саму залежність) не тільки тому, хто їх чинить, але й іншим... тим, хто тебе любить і ладен на все задля тебе...) й пороками...

Відповісти

2023-01-14 05:46:06

1

просто веселка

@Микола Мотрюк спасибі за такий розгорнутий і щирий коментар. Цілком з вами погоджуюсь, що треба пробачати людей за дрібниці і робити висновки... І в людей справді різне ставлення до тих чи інших ситуацій...

Відповісти

2023-01-14 11:27:49

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

44

34

8219

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

1485