...
Боролась я зі світом, А треба було з собою... Холоду хотіла літом, Уникала його зимою... Боролась я з людьми, Не розуміла їхні почуття... Не пробачала помилки, Які не чіпали моє життя...
2023-01-13 23:30:07
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Микола Мотрюк
З собою боротися найскладніше... А пробачати треба завжди... тим більше - дрібниці... Буває, що це потребує якогось часу... А буває, якщо людина, дійсно, дуже сильно образила, можна сказати, переступила через свою дівчину (хлопця), - ти прощаєш, але розриваєш стосунки, бо розумієш, що це повториться (бо з кожним разом стає все легше переступати межу), що тобі знову розіб'ють серце... чи те, що від нього залишилося... Рідко коли людина усвідомлює що вчинила, рідко коли робить висновки... А дехто, навіть, не просить пробачення... Залишатися, чи йти - воля кожного... Можна намагатися змінити людину... але це можливо тільки за умови, якщо вона сама цього захоче... Якщо вона, дійсно, любить - вона докладе всіх зусиль... візьме себе в руки... можливо, навіть і не прийдеться її про це просити... Або ця боротьба (залежної людини з своїми немочами) може тривати до самої її смерті... яка знесилить обох... чи всю сім'ю... До прикладу: є алкозалежні, які вирішивши раз і назавжди покласти край стражданням своїм, і тим хто навколо, роблять це... а є такі, які обіцяють, та не докладають жодних зусиль... Так, напевне, і зі всіма недугами (гріхами, які завдають великої шкоди (які викликають ту саму залежність) не тільки тому, хто їх чинить, але й іншим... тим, хто тебе любить і ладен на все задля тебе...) й пороками...
Відповісти
2023-01-14 05:46:06
1
просто веселка
@Микола Мотрюк спасибі за такий розгорнутий і щирий коментар. Цілком з вами погоджуюсь, що треба пробачати людей за дрібниці і робити висновки... І в людей справді різне ставлення до тих чи інших ситуацій...
Відповісти
2023-01-14 11:27:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4262
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2748