""""
А мій погляд збожеволів давно, В ньому-лише здивування і страх. Я - не романтична дівчина з кіно, Яку головний герой читає по очах. А мої вуста усміхаються завжди, Навіть, коли душа виє вовком. Цей світ мені став таким чужим, Що серце тепер - виткане із голок!
2022-11-22 21:54:59
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Микола Мотрюк
Сумно... Як світ легко може скалічити чисту людську душу... як танк переїхати дитячу іграшку й не відчути... В обране...
Відповісти
2022-11-22 21:59:56
1
просто веселка
дякую 🧡
Відповісти
2022-11-22 22:05:09
Подобається
просто веселка
@Микола Мотрюк хороше порівняння і це справді сумно
Відповісти
2022-11-22 22:05:37
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2444
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4731