Принцеса.
Під деревом сидить принцеса, На вітру розвівається волосся. Очі підняті високо в небо, Обличчя поціловане сонцем. Жде вона принца свого на коні... "Ах, які прекрасні були ночі!" Так ніжно він усміхався тобі, Дивлячись на небо в зорях. Їхня зустріч відбудеться швидко, В унісон заб'ються гарячі серця... Як історія відбудеться, буде видно, Головне, що зараз його цілує вона!
2021-12-22 13:40:48
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Володимир Андрейків
Гарно
Відповісти
2021-12-25 14:45:08
1
Володимир Андрейків
Реально дуже гарно, навіть вивчу напам'ять
Відповісти
2021-12-25 14:47:25
1
просто веселка
@Володимир Андрейків максимально пасібки за таку високу оцінку ✨☕✨
Відповісти
2021-12-25 15:17:15
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2942
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16830