Принцеса.
Під деревом сидить принцеса, На вітру розвівається волосся. Очі підняті високо в небо, Обличчя поціловане сонцем. Жде вона принца свого на коні... "Ах, які прекрасні були ночі!" Так ніжно він усміхався тобі, Дивлячись на небо в зорях. Їхня зустріч відбудеться швидко, В унісон заб'ються гарячі серця... Як історія відбудеться, буде видно, Головне, що зараз його цілує вона!
2021-12-22 13:40:48
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Володимир Андрейків
Гарно
Відповісти
2021-12-25 14:45:08
1
Володимир Андрейків
Реально дуже гарно, навіть вивчу напам'ять
Відповісти
2021-12-25 14:47:25
1
просто веселка
@Володимир Андрейків максимально пасібки за таку високу оцінку ✨☕✨
Відповісти
2021-12-25 15:17:15
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9259
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2499