Принцеса.
просто веселка
Під деревом сидить принцеса, На вітру розвівається волосся. Очі підняті високо в небо, Обличчя поціловане сонцем. Жде вона принца свого на коні... "Ах, які прекрасні були ночі!" Так ніжно він усміхався тобі, Дивлячись на небо в зорях. Їхня зустріч відбудеться швидко, В унісон заб'ються гарячі серця... Як історія відбудеться, буде видно, Головне, що зараз його цілує вона!
2021-12-22 13:40:48
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Володимир Андрейків
Гарно
Відповісти
2021-12-25 14:45:08
1
Володимир Андрейків
Реально дуже гарно, навіть вивчу напам'ять
Відповісти
2021-12-25 14:47:25
1
просто веселка
@Володимир Андрейків максимально пасібки за таку високу оцінку ✨☕✨
Відповісти
2021-12-25 15:17:15
1
Інші вірші поета
Мандрівник. Краща версія себе... Любовь звезда. Знову про янгола...
Інші поети
Yaroslav
@voditel_sudby
Corbie
@ezzylryb
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5690
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2464