Щось...
Я подарую тобі серденько, А можливо і душу, Та після цього втечу тихенько, Адже мене не любиш... Полюбляєш ти красивих дівчат, А я - божевільний поет! Якось хтось дуже влучно сказав: "Хлопцям треба модель із газет!" . . . . . . . . . Можна сказати, що вірш до фрази "хлопці люблять очима"...
2023-01-08 22:52:56
7
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
просто веселка
@Честер Фінч рада за вас, це чудово)
Відповісти
2023-01-08 23:00:36
1
Микола Мотрюк
Ті "моделі з газет" порожні (не кажу, що всі такі... але більшість із них якраз такі і є)... вони не мають душі... її місце зайняли безмірний егоїзм і зарозумілість... Значить, ті Ваші хлопці гідні таких же дівчат... яких внутрішня потворність компенсується тілесною красою... але вона оманлива... і швидко проминає (якщо вони ще швúдше не почнуть її паплюжити накачуванням губ і подібними процедурами...) Мухомор - красивий гриб, яскравий... але один з найотруйніших... А Ви знайдете гідного хлопця, який любитиме Вас не за якісь заслуги (хоча, напевне спочатку за них Вас і полюбить... бо Ви, дійсно, особлива... Ви - поет... а це вже багато про що говорить... Поет, в якого вірші - не беззмістовний набір слів... поет, який тонко відчуває світ... а значить, має душу... відкриту, зранену тендітну душу... Поет, в якого можна щось почерпнути, чогось навчитися... навчитися бачити світ по-іншому)... а просто так... Я думаю, ви це прочитаєте в його очах... Тільки не впадайте у відчай... він обов'язково знайдеться... Стосовно "любити очима" - це тільки найперше (як на мене) позитивне враження (чи захоплення), яке безповоротно і вщент руйнується після першого почутого матюка (не українського) з вуст тієї, чи іншої красуні модельної зовнішності в невимушеній бесіді з подружкою (або ще це "тіпа" й подібні словечка вставлені через одне... якщо бачили в інтернеті ролик "типо лол", то, напевне, знаєте, про що я...)... Так було в мене... Тепер же на таких дівчат я не звертаю уваги... вони мене не приваблюють... або й викликають відразу... З такими ти не захочеш разом доживати до старості... та й не прийдеться... бо вони полюють тільки за гаманцем...
Відповісти
2023-01-09 06:50:42
2
просто веселка
@Микола Мотрюк спасибі за такий довгий, щирий коментар і теплі слова, впевнена ви також знайдете свою половинку. А щодо таких дівчат погоджуюсь, мені іноді ніяково за своїх одноліток, які виглядають як моделі, а ведуть себе як "гопніки", хоча можливо з часом вони зміняться...
Відповісти
2023-01-09 10:01:55
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2950
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1478