Щось.
просто веселка
Я хочу спати, хочу їсти, Та не дуже хочу жити. Так довго старався впасти, Щоб цей світ змінити! Я не знаю, що я можу, Та я знаю, що хотів! Повернути душі волю І віддать рабам політ! . . . . . . . . . . . Вірш з "незрозумілим" сенсом та дієсловами в кінці рядка."Змінити стиль" - важче ніж я думала ✌️😗
2022-11-11 21:22:56
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Cryda Cooper
Не змінюй стиль - твори як є, бо то твій почерк і стиль автора, прислухайся до себе і ти зрозумієш що писати і як☺
Відповісти
2022-11-11 22:52:20
1
Інші вірші поета
... Філософія. Метелики... Вільна!
Інші поети
Red Blue
@redAndblue
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2435
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2006