Крылья.
Не отрывайте мне крылья, Я вас очень сильно прошу! У вас они припадут пылью, А мне шанс на свободу дают... Прошу оставьте хоть их, Уже всё у меня отобрали! Так мало мира и любви, Ещё й крылья теперь отрезают...
2022-01-08 18:50:03
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
просто веселка
@Володимир Мельник та ні дякую за критику, я так теж думала, але руки "не доходили" виправити. І ваш варіант підходить, пасібки 🌼
Відповісти
2022-01-11 22:42:37
1
Анна
Атмосферний вірш, дуже сподобався🌷
Відповісти
2022-01-15 15:56:35
1
просто веселка
@Анна пасібочки💮
Відповісти
2022-01-15 16:06:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8069
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1702