Ти це переможеш!
просто веселка
Ми часто не спимо ночами, Думаючи про щось. Те, що мучить нас днями, Забирає вночі сон. Ми часто кудись відлітаємо, Забуваючи справи земні. Що ж не дає швидко засинати? Невже не перемогти це тобі?
2022-01-15 12:27:48
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
просто веселка
пасибочки💛
Відповісти
2022-01-15 14:31:05
Подобається
Володимир Мельник
На вулиці гуде клаксон, Гулянку чути із вікОн, Ще й дзеленьчить цей телефон, По радіо рипить шансон, А з телека - про омікрон!.. Ну де ж тут буде милий сон?😁
Відповісти
2022-01-15 21:33:57
1
просто веселка
@Володимир Мельник непоганий віршик✨👏✨
Відповісти
2022-01-15 23:29:22
1
Інші вірші поета
... Моё искусство. Пойми... Любовь звезда.
Інші поети
Shina
@Sheena
A Kind Of Spell
@a_kind_of_spell
Anasteicha Rein
@Anasteicha_Rein
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2617
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12726