Тривожність...
просто веселка
Так важко говорити правду у вічі, Розкрити таємниці світів... Знову - тепла зима, холодне літо, Невже всесвіт геть здурів? Так важко з розуму не зійти, В цьому танці жорстокості! Попри неживі погляди йти, Повторюючи, "Я не збожеволію..."
2022-11-22 20:39:26
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Микола Мотрюк
Здається, що світ збожеволів... Або з усіма все впорядку, а божевільний - я...
Відповісти
2022-11-22 21:05:08
1
просто веселка
@Микола Мотрюк гарно сказано ✨
Відповісти
2022-11-22 21:42:02
Подобається
Інші вірші поета
Без назви... Присвячується... Щось. Я бачила...
Інші поети
Екатерина Арлей
@Katherine_morningstar
GRAFO
@grafo
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1521
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4707